Ми довго розмовляли про цінності – Гідність, Свободу вибору та голосу, Солідарність, Відповідальність особиста та громадянська – це основа нашої стійкості. Які ми зробили висновки:
Гідність – одна з ключових українських цінностей, яка пройшла крізь століття. Саме вона робить народ здатним відстоювати себе, свою свободу, свою землю. Під час Голодомору ця гідність була цілеспрямовано зламана – через голод, страх, насильство й терор. Радянський режим прагнув позбавити українців внутрішньої сили, перетворивши людей на підкорених і залежних. Голод був не лише фізичним знищенням, а й ударом по свободі, гордості та відчуттю власної цінності.
Українців позбавляли права голосу, вибору, культурної й національної ідентичності – усього, що формує людську гідність. Геноцид мав на меті викорінити здатність до самостійності та опору. Коли людину прирікають на виживання, їй важко думати про права, свободи й гідність – а саме цього й прагнули організатори злочину. Але навіть у тих умовах українці зберегли людяність: підтримували одне одного, рятували дітей, ділилися крихтами. Це було тихе, але дуже сильне свідчення гідності.
Саме тому тема Голодомору так тісно пов’язана з темою гідності сьогодні. Пам’ять про цю трагедію нагадує, якою може бути ціна втрати свободи – політичної, національної чи внутрішньої. І водночас вона показує, що навіть у найчорніші часи українці не втратили себе. Покоління перед нами заплатили надто високу ціну, щоб ми сьогодні могли знову говорити про людську гідність як про фундамент державності.
Зберігати гідність – означає не дозволяти страху чи насиллю визначати, ким ми є. Це про здатність залишатися людьми, чинити спротив приниженню, називати правду правдою. І саме тому важливо пам’ятати Голодомор: щоб ніколи не допустити повторення того, що стається, коли гідність намагаються зламати.
Пам’ять дає нам силу, а гідність – здатність будувати майбутнє, у якому людина й життя мають найвищу цінність!