Поняття «резилієнс» (resilience) увійшло в науки про людину з механіки, де означає фізичну здатність матеріалу «повертатись у вихідний стан».
Нині цей термін широко використовують у психології, медицині, соціальних науках і розглядають у зв’язку з питаннями впливу на людину несприятливих (екстремальних, загрозливих, стресових) умов і здатності до нормального функціонування людини та/або соціальної системи (сім’ї, громади, організації) під час та після такого впливу.
Резильєнтність (резилієнс, психологічна пружність, життєстійкість) – це здатність людини впоратися зі складними життєвими подіями та відновлюватися після труднощів чи стресу.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), резилієнс – «це здатність відносно добре справлятися (to cope) з важкими ситуаціями, особиста ресурсність».
Оскільки резильєнтність є процесом ефективного подолання негараздів, то найцікавіше і найцінніше у ній те, що вона визначається не тільки особистими здібностями, а включає нашу увагу, мислення і поведінку, тому кожен може навчитися бути більш стійким до труднощів.
P.S. На фото ви бачите творче вираження образів власної резильєнтності від учасників тренінгу в Дніпрі.