Що таке усвідомленість своїх думок та чому варто це робити? Про це ми з тренеркою Наталією Стаднічук поговорили у другий день тренінгу. “Перший крок дистанціювання – це помітити свої думки. Коли ми повністю злиті зі своїм мисленням, ми можемо і не помічати про що думаємо. Важливо запитати себе: “Чи я помічаю, що говорить зараз мій розум?”, або “Чи я помічаю про що зараз думаю?”, або просто зауважити фразою на кшталт: “Це цікава думка!”.
Спостереження за думками, на відміну від уникнення або намагання «заблокувати» небажані думки, допомагає зменшити додаткове страждання і реактивну поведінку. Особливо за тими, які не несуть користі, погіршують наш настрій чи якість життя загалом, і не вирішують проблеми, а тільки змушують нас почуватися так, ніби ми застрягли і тупцюємо на місці.
Часто ми реагуємо саме на думки замість того, щоби реагувати на факти, через які вони виникли.
Спостереження за думками дозволяє дистанціюватися від них. Це допомагає краще розрізняти власне думки від фактів, а також розуміти свою емоційну реакцію на думки.
Дистанціювання допомагає зрозуміти, що ми – це не наші думки і вони нас не визначають.
Нескладні практичні рекомендації про те, як бути усвідомленим:
· Спостерігайте за своїми думками. Зробіть своєрідний крок назад і просто спостерігайте за потоком думок так, ніби ви стоїте на вершині гори, а думки пропливають десь внизу.
· Не оцінюйте думки і відпускайте оціночні судження, просто дозвольте їм приходити і йти.
· Пам’ятайте: ви – це не ваші думки. Варто згадати, що протягом дня у вас в голові тисячі і тисячі думок, всі вони минають, а ви – залишаєтесь.
· Старайтеся не блокувати або пригнічувати думки. Відкрийте себе до потоку думок, не намагайтеся позбутися емоцій, які часом можуть нести за собою думки.
· Не відштовхуйте їх і не засуджуйте себе. Будьте готові прийняти їх, тому що намагання побудувати стіну, щоб стримати думки, особливо тривожні, тільки сприяє тому, що вони повернуться.